Не «сімейна» справа. Що варто знати про домашнє насильство

Статистика домашнього насилля в Україні постійно зростає. За словами Заступниці міністра внутрішніх справ Катерини Павліченко, цьогоріч кількість звернень про насилля у сім’ї зросла на 47% у порівнянні з минулим роком.  Проблема домашнього насильства, на жаль, знайома багатьом жінкам. А в суспільстві досі є стереотипи, що насилля  — це «сімейна» справа та «б’є — значить любить». Сьогодні ми розповімо про види домашнього насильства та де можна знайти допомогу.

 

 Насильство — це не лише фізичні побої

 

Насилля в сім’ї може виглядати по-різному. Протидія домашньому насиллю ефективна тоді, коли чітко визначено його вид.  Загалом виділяють чотири види домашнього насильства:

 

  • Фізичне. Це коли кривдник застосовує свою фізичну силу, щоб завдати шкоди. Наприклад, штовхання, побої, ляпаси, удари. Фізичне насилля — це не лише систематичні побої. Якщо вас хоча б раз ударив член сім’ї, то це привід звернутись по допомогу.

 

  • Сексуальне. Якщо партнерка не давала згоди на будь-які дії сексуального характеру, а кривдник її змушував. Наприклад, зґвалтування, перегляд порно, демонстрація статевих органів, небажані пестощі та примус до проституції. 

 

  • Економічне. Це коли кривдник обмежує постраждалу в матеріальних ресурсах. Наприклад, заборона навчатись, працювати та розпоряджатись коштами чи майном.   А також позбавлення їжі, житла та права на лікування.

 

  • Психологічне.  Якщо кривдник принижує, обзиває, погрожує та цькує. Він зумисне маніпулює та залякує людину, адже отримує від цього певне задоволення. Такий вид насильства важко довести у суді, а тому постраждалій необхідно збирати докази: скріни повідомлень, відео- та аудіозаписи.

 

 Як виявити домашнє насильство? 

 

Запобігання домашньому насиллю можливе тоді, коли людина розпізнає   протиправні дії щодо себе. У цьому випадку буде корисно скористатись правилом: «якщо вам щось здається, то вам не здається».  Якщо людина відчуває тиск, маніпуляції та обмеження власної свободи, то це домашнє насильство. 

 

Куди звертатись по допомогу?

 

  • «Гаряча» лінія поліції 102. Працівники/-ці поліції приїдуть на місце виклику та зупинять насильство;
  • Урядова лінія 15-47. Оператор(к)и кол-центру надають психологічну допомогу, фіксують випадок домашнього насилля та формують подальші кроки вирішення проблеми;
  • Безкоштовна правова допомога 0 800-213-103. Можна отримати правову консультацію та подальшу допомогу;
  • «Гаряча» лінія щодо запобігання  домашньому насильству та торгівлі людьми 0 800 500 335 або 116 123;
  • Національна «гаряча» лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 або 116 111

 

Важливо! Поліція має право застосувати заходи з запобігання домашньому насильству. Зокрема йдеться про тимчасовий заборонний припис та обмежувальний припис. Ці документи зобов’язують кривдника покинути місце проживання й обірвати усі контакти з постраждалою людиною. При зверненні в поліцію потрібно написати відповідну заяву про необхідність цих заходів. 

 

 Яке покарання чекає на кривдника?

 

Закон про протидію домашньому насильству передбачає такі види покарання:

 

  1. Громадські роботи (від 150 до 240 годин);
  2. Арешт (до 6 місяців);
  3. Обмеження волі (до 5 років);
  4. Позбавлення волі (до 2 років)

 

Покарання можуть відрізнятись, залежно від ситуації та обставин. За ґрати кривдника посадять у випадку систематичного насильства або ж насильницьких дій щодо дітей.

 

Про домашнє насильство варто повідомляти та говорити. У вчиненні будь-якого виду сімейного насилля винний лише кривдник. 

Схожі поради

Перейти до вмісту