“Червоні прапорці” насильства

Домашнє насильство та жорстоке поводження є підступними злочинами, адже кривдники часто “підкрадаються” до постраждалих. Як свідчать ті, хто пережив насильство, кривдник не з’являється в їхньому житті, розмахуючи великим червоним прапором і заявляючи про свій намір контролювати їх. Натомість вони часто грають роль лицаря в блискучих обладунках (хоча кривдники можуть бути будь-якої статі), готових захистити свого партнера від уявних небезпек світу. Вони часто говорять про кохання, про долю, говорять про те, як призначені одне для одного тощо.

І це, на жаль, часто є першим тривожним дзвіночком. Поговоримо про деякі інші.

Як розпізнати кривдника – “червоні прапорці”, на які слід звернути увагу

Ось деякі ознаки потенційно аб’юзивного партнера. Однак слід зазначити, що лише те, що особа демонструє одну чи декілька з цих характеристик, не означає, що вона є кривдником. Ці “червоні прапорці” є лише попереджувальними знаками, на які слід звернути увагу. Отже, кривдники: 

• тиснуть на постраждалу особу, щоб вона увійшла у стосунки або взяла на себе негайні зобов’язання.
• виявляють надмірну прихильність, дарують розкішні подарунки. Або спочатку бувають надмірно романтичними.
• мають попередній досвід насильницьких стосунків.
• вірять в стереотипні гендерні ролі та перевагу чи домінування однієї статі над іншою.
• часто ревниві і є “власниками”. Ізолюють від друзів, родини та можуть намагатися переконати не працювати.
• мають дві сторони особистості: оточення сприймає їх як хороших людей, але за закритими дверима вони злі та агресивні.
• переживають більшість емоцій у формі гніву і відчувають труднощі з транслюванням інших емоцій.
• мають запальний характер і мінливий настрій.
• жорстоко поводяться з тваринами або дітьми та не чутливі до їх страждань. 
• стежать за місцеперебуванням, діяльністю або витратами постраждалої.
• не слухають, коли постраждала особа каже “ні” або коли відстоює свої кордони.

Типові ознаки, які притаманні кривдникам

Існує низка факторів, які підвищують ризик вчинення особою насильства. Наявність будь-якої з них не обов’язково означає, що людина стане кривдником, але у разі виникнення будь-якої із згаданих нижче обставин, варто замислитись, що на вас чекає далі. Кривдники також можуть використовувати ці фактори як виправдання, щоб пояснити свою агресію. Але реальність є такою, що саме кривдник обирає вчиняти насильство. У їхньому житті немає жодного фактора, який би надав їм право мати владу та контроль над кимось іншим.

Ці фактори включають:

• Історію жорстокого поводження в сім’ї в минулому
• Пережите фізичне або сексуальне насильство в дитинстві
• Відсутність відповідних навичок подолання труднощів
• Низька самооцінка
• Співзалежна поведінка
• Невилікувана психічна хвороба
• Зловживання алкоголем чи наркотиками
• Соціально-економічний тиск або фінансові труднощі 
• Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
• Попередні кримінальні правопорушення 
• Відсутність навичок ненасильницького розв’язання соціальних проблем
• Відсутність друзів та ізоляція від інших людей
• Економічні проблеми (наприклад, безробіття)
• Емоційна залежність і незахищеність
• Віра в гендерні стереотипи (наприклад, домінування чоловіків)
• Бажання мати владу та контроль в минулих стосунках
• Досвід ставлення, яке приймає або виправдовує насильство та агресію

Що робити, якщо ви бачите “червоні прапорці”

Ви можете помітити “червоні прапорці” у партнері вже на першому ж побаченні або через пів року стосунків. І що робити тоді? Тікати?

Раптово покинути партнера не завжди можливо, особливо коли ви сильно до нього прив’язані. Якщо ваш партнер агресивний, він подбає про це. Можливо, ви живете разом, маєте спільних дітей або відчуваєте фінансову залежність від нього. Можливо, ви закохані та не хочете вірити, що ця людина може вчинити насильство. Ви можете думати, що кохаєте його, попри його поведінку. Ви можете думати, що якщо він отримає допомогу, насильство припиниться, і ви зможете жити “життя мрії”, яке вам обіцяли.

На жаль, експерти та адвокати скажуть вам, що це неможливо. Існує дуже мало випадків, коли кривдники просто припиняють насильство. Якщо хтось демонструє агресивну поведінку, але готовий говорити про це і чути ваш відгук у безпечний і дбайливий спосіб, імовірно, ви маєте справу з токсичними стосунками. Якщо ж в якийсь момент ви відчуваєте небезпеку поруч із вашим партнером, він погрожує завдати вам шкоди або фактично завдає фізичної шкоди, чинить сексуальне насильство або шкоду вашим домашнім улюбленцям чи дітям, це свідчить про те, що ви у насильницьких стосунках. Така поведінка з часом лише посилюється: чим довше ви залишаєтесь у цих стосунках, тим більше наражаєтесь на небезпеку.

Першим кроком буде зателефонувати на гарячу лінію з питань з питань запобігання та протидії домашньому насильству. Ви можете поговорити з фахівцем про “червоні прапорці”, які ви помітили, і про те, на що вони можуть вказувати. Ви можете розробити план безпеки, якщо ви готові вийти зі стосунків, або обговорити можливий прихисток на випадок надзвичайної ситуації. Ви також можете знайти групи підтримки, проконсультуватись у психологів чи юристів, або скористатись іншими сервісами допомоги, що допоможуть вийти з ситуації.

Чи варто повідомляти про насильство від партнера?

Рішення про те, чи повідомляти правоохоронним органам про насильство від партнера, залежить від постраждалої особи. Якщо ви страждали від насильства раніше, і прагнете подати заяву у поліцію, зазвичай вам необхідно підготувати докази.

Про домашнє та сексуальне насильство вкрай мало повідомляють в усіх демографічних групах постраждалих, і на це є багато причин. Замовчування може бути пов’язане зі страхом: чи не помститься кривдник, якщо звернутись до поліції? Це може бути пов’язано із соромом: багато постраждалих хибно вважають, що вони відіграли певну роль у насильстві або нападі і бояться осуду, якщо вони розкажуть про це. В деяких людей навіть не виникає думки про те, щоб повідомити про насильство в поліцію або зателефонувати на гарячу лінію, тому що вони не вважають себе постраждалими. Лише коли насильство переростає в щось небезпечне для життя, або коли постраждала виривається з-під контролю кривдника і минає певний час, вона здатна побачити, що насправді з нею відбувалося. 

Втім незалежно від того, скільки часу минуло, ніколи не пізно звернутися по допомогу. Якщо ви все ще сумніваєтеся, чи те, що з вами відбувається – насильство, радимо пройти короткий тест.

Джерело: Abusive Red Flags Everyone Should Know  – domesticshelters.org.