Чому ми залишаємося у деструктивних стосунках?

Часто ми не розуміємо, що саме йде не так у стосунках. Тому намагаємось їх врятувати, змінити та налагодити тоді, коли вже нічого не допоможе. Ми шукаємо способи відновити колишню романтику, але ситуація лише погіршується. А з нею і самопочуття, здоров’я та самооцінка.

Тож чому ми не завершуємо деструктивні відносини та залишаємося поруч із тим, з ким нещасливі?

Однією з причин може бути звичайне виховання. Буває, ми не розуміємо, як відрізнити здорові взаємини та як має поводитися партнер/ка, адже були виховані в токсичному середовищі або мали раніше негативні досвіди. Це може призвести до того, що ми залишаємося в деструктивних стосунках, не знаючи, що це взагалі можливо змінити.

Наприклад, мама, бабуся, тітка чи сестра терпіли всі негаразди, аби зберегти сім’ю. Вони ніколи відверто не жалілися, але підкріплювали свої дії словами «така жіноча доля» чи «краще разом ніж окремо». Хоча така позиція є саморуйнівною, родичі привчали й вас закривати очі на «дрібниці».

Іншим фактором може бути вивчена безпорадність. Що це таке? Це концепція, що описує поведінку людей, які перестали намагатися змінити свою ситуацію через марні спроби у минулому.

Тобто, коли людина перебуває в нездорових стосунках, може виникати думка, що ситуацію ніяк не змінити на краще. Вона відчуває, ніби альтернативи нема або вона на неї просто не заслуговує. Тому і залишається у деструктивних стосунках через відчуття безсилля та невпевненості у своїх здібностях.

Небезпечним є і синдром жертви. Це психологічний стан, який відображається в тому, що людина відчуває себе беззахисною та безпорадною перед труднощами.

Він може впливати на те, чому людина залишається в деструктивних стосунках, через наступні фактори:

• Почуття провини: людина, яка страждає від синдрому жертви, може почуватись винною у проблемах, які виникають у стосунках. Тому вона може заперечувати, що взаємини є нездоровими, та вдавати, що все добре. 
• Ніжність до партнера/ки: людина, яка страждає від синдрому жертви, може відчувати ніжність до свого партнера/ки, навіть якщо він або вона їй шкодить. 
• Страх перед втратою: людина, яка страждає від синдрому жертви, може відчувати страх перед втратою свого партнера/ки та почуттям самотності.

Нестача фінансів теж провокує брак впевненості в собі та заважає вийти з нещасливих стосунків. Людина може економічно залежати від партнера/ки, перейматися через те, що залишиться без фінансової підтримки і що не знайде роботу. Ця причина може бути особливо важливою для людей, які мають дітей або не мають достатньої освіти та навичок, щоб знайти джерело доходу.

Невпевненість у собі також впливає на те, що людина буде закривати очі на неприємну поведінку партнера/ки. Наприклад, якщо людина сумнівається у своїй привабливості, то може терпіти зради, домагання та приниження

Крім того, якщо людина не має чітких особистих кордонів, то можливо дозволятиме партнер/ці порушувати її межі та здійснювати надмірний контроль над життям. Самозвинувачення теж заважає встановлювати здорові особисті кордони, оскільки люди впевнені, що проблеми виникають через їхні помилки та недоліки, а не через поведінку партнера/ки.

Однією з найпоширеніших причин є наявність дітей в парі. Оскільки партнери прагнуть, аби дитина зростала в «повноцінній» сім’ї. Батьки можуть відчувати відповідальність за добробут та щастя своїх дітей, тому відкладають рішення про розрив стосунків. Батьки також часто вважають, що розрив взаємин може негативно вплинути на психологічний стан їхніх дітей.

Однак, важливо розуміти, що в довгостроковій перспективі, перебування в деструктивних стосунках негативно впливає на всіх членів родини. А тому відображається на житті, як батьків, так і дітей.

І кожен із факторів, які наведені вище, також підкріплюється страхом невизначеності. Він пов’язаний з побоюванням самотності та невпевненості щодо життя після розриву.

Люди можуть остерігатися ризику та змін, навіть якщо розуміють, що поточний стан стосунків руйнує їхнє ментальне та фізичне здоровʼя. Це пов’язано з хибною думкою, що стабільність краща за невизначеність.

Проте варто пам’ятати, що рішення залишатися в токсичних стосунках може мати негативний вплив на психологічне здоров’я та загальний стан людини. Тому важливо навчитися переживати страх невизначеності та бути готовим до змін, які є необхідними для досягнення здорових та щасливих стосунків.

Тому, якщо вас лякають кроки назустріч змінам, вам варто звернутися до психолога або психотерапевта або спеціалізованої служби підтримки, які допоможуть зрозуміти причину ваших почуттів та навчити вас ефективних стратегій для подолання страхів.