Побиття, погрози і полон. Як почати нове життя після восьми років насильства?
Колишній чоловік Анни не дозволяв їй абсолютно нічого. Він – консервативний мусульманин і вважає, що жінка повинна сидіти вдома, готувати їжу і доглядати дітей. Анна каже, що після одруження вона фактично стала полонянкою: «Коли я була вагітна першою дитиною, він заборонив мені все: в магазин вийти не можна, з людьми спілкуватися не можна, телевізор дивитися – теж. Впродовж восьми років я майже ніколи не була на вулиці».
Анна відчувала, що деградує і втрачає інтерес до життя. Вона передбачала, що подібне життя чекає і на її дітей, а тому не розуміла, навіщо дала і їм життя. Одного разу жінка спробувала накласти на себе руки. Після того, як лікарі її врятували, вдома на неї чекало пекло.
«Чоловік повернувся додому під наркотою, усю ніч і до полудня він мене бив. Він поголив мене налисо, вибив кілька зубів і погрожував вирізати очі», – розповідає Анна. Катування припинились, коли донька змогла відвернути увагу батька, дала Анні в руки паспорт і сказала: «Мамо, тікай».
Це була перша спроба жінки втекти від чоловіка-насильника, проте кожного разу він її знаходив і повертав додому проти її волі. Жінка каже, що поліція відмовилася їй допомогти через впливові зв’язки брата її колишнього чоловіка: «Жодну мою заяву не прийняли. І кожного разу мене поліція привозила назад, або дзвонила чоловіку, і він мене забирав».
Здавалося, страждання Анни ніколи не припиняться, але одного дня соціальні працівники під час перевірки виявили ножове поранення в неї на шиї. Після цього Анну з дітьми забрали подалі від насильника – у Полтаву.
Деякий час вона жила у притулку для жінок, які пережили домашнє насильство. Там вона пройшла психологічну реабілітацію, а згодом почала навчання на профільних курсах дизайну.
Сьогодні Анна працює графічною дизайнеркою на соціальному підприємстві “My Space”, яке відкрито у межах програми Фонду ООН у галузі народонаселення. Завдяки роботі жінка вперше в житті стала фінансово незалежною і може утримувати себе та найменшу доньку, а також допомагати з утриманням своїх двох інших дітей, які тимчасово живуть з батьками її колишнього чоловіка.
«Зараз є вдосталь цікавих замовлень. Ця робота дуже захоплює мене. А ще це зручно: я можу працювати з дому, а вже у студії переносити принти на продукцію», – розповідає Анна.
Водночас жінка вчиться на юридичному факультеті і вже зараз здобуває практику: скоро Анна вперше представлятиме інтереси клієнтки у суді. «Я намагаюсь розвиватися з усіх боків. Добре, що маю зараз таку можливість», – додає вона.
Після років фізичного, психологічного та економічного насильства Анна нарешті може самостійно обирати власний життєвий шлях, вести активне життя та почуватися у безпеці.
