Що має забезпечити держава, якщо я зіткнувся/-лась із домашнім насильством?

Домашнє насильство — це не особиста проблема, а порушення ваших прав, за яке передбачена відповідальність. Якщо ви зіткнулися з насильством, важливо знати, що держава зобов’язана надати вам захист і підтримку. Памʼятайте, що вас захищає Закон України.

Так, відповідно до статті 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на:

Дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

При здійсненні будь-яких заходів на першому місці завжди повинно бути убезпечення постраждалих від неправомірних діянь кривдника. Суб’єкти, яким стало відомо про факт домашнього насильства, у першу чергу повинні вжити всіх необхідних заходів для його припинення. У випадку загрози життю і здоров’ю безпека постраждалих вважається важливішою за все інше (наприклад, за збереження стосунків, за можливість користування кривдником своїм майном тощо). У межах наданих суб’єктам повноважень, постраждалі можуть отримувати такі види захисту: припинення насильства працівниками поліції, надання тимчасового притулку для безпечного розміщення; терміновий заборонний та обмежувальний приписи. При цьому процедура їх винесення максимально сприятлива для постраждалої особи.

Це означає, що якщо ви постраждали від насильства і звертаєтесь за допомогою до будь-якого з перерахованих вище сервісів, то вони повинні невідкладно та ефективно вам допомогти. Це є вашим правом вимагати саме такої допомоги. Якщо будь-який фахівець/-чиня не забезпечить вам допомогу, ви можете оскаржити його чи її дії та вимагати належної допомоги. Сьогодні держава виділяє велику кількість ресурсів та коштів на навчання фахівців, на забезпечення європейських стандартів допомоги, зокрема завдяки підтримці інших країн. Тому, ви повинні знати, що маєте право на отримання саме якісної допомоги, і якщо вона не надається – є ефективні засоби оскарження та альтернативні установи, до яких також можна звернутись за допомогою.

Отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися.

Метою цього права є забезпечення того, щоб постраждалі мали необхідну їм інформацію для реалізації своїх прав та пошуку послуг і ресурсів, зокрема: про права постраждалих, про наявні послуги та ресурси, як звернутися до посадових осіб кримінальної юстиції та що їх буде очікувати під час розгляду їх справи.

Тобто вам повинні надати повну інформацію з контактами необхідних вам служб та пояснити, яку допомогу ви можете там отримати. Також, ви можете знайти такі контакти за цим посиланням.

Безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб.

Враховуючи, що постраждала від домашнього насильства особа часто має досить обмежені фінансові та економічні ресурси, держава передбачила для неї можливість отримання такого роду послуг на безоплатній основі.

Усі послуги та сервіси, які надаються за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, надаються лише безкоштовно.

Повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Дотримуватись цього принципу – це рахуватися з інтересами постраждалої особи, дотримуватися прийнятного для неї формату спілкування і взаємодії, бачити в ній не об’єкт надання допомоги та захисту від домашнього насильства, а рівноправного суб’єкта, не звинувачувати постраждалу особу у вчиненому щодо неї насильстві. У випадку протиставлення прав і законних інтересів кривдника та постраждалої особи держава визнає пріоритетність прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб та вимагає від суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії домашньому насильству, їх забезпечення.

Жоден з надавачів послуг не має вас звинувачувати у чомусь або змушувати до чогось, а також вжити всіх заходів, щоб забезпечити вашу безпеку.

Конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних.

Цей принцип означає, що інформація про постраждалих осіб, отримана фахівцями під час здійснення заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству, не підлягає свідомому чи випадковому розголошенню. Обробка персональних даних про особу, яка повідомила про вчинення насильства, або про постраждалу особу здійснюється за згодою такої особи або її законного представника з дотриманням вимог Закону України  «Про захист персональних даних».

Якщо спеціаліст/-ка, до кого ви звернулись за допомогою, розповів/-ла вашу історію або повідомив/-ла будь-яку інформацію про неї іншим без вашої згоди, такі дії є незаконними і ви маєте право на їх оскарження. Якщо фахівець/-чиня бажає перенаправити вас до іншого сервісу, він або вона має взяти у вас проінформовану згоду на перенаправлення. У разі відмови, фахівець/-чиня не має права передавати про вас інформацію третім особам.

Вибір спеціаліста за статтю (за можливості).

Реалізація цього права полегшить встановлення довіри та необхідного контакту між постраждалою особою та представниками держави.

Це право означає, що звернувшись до будь-якого зі спеціалізованих сервісів, ви маєте право обрати з ким ви хочете спілкуватись, з чоловіком або жінкою, і той сервіс має забезпечити фахівця/-чиню відповідно до обраної статі.

Відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством. 

Постраждала особа має право пред’явити позов у рамках встановленої законом схеми для компенсації завданих їй збитків та шкоди.

Якщо ви постраждали від насильства, ви маєте право вимагати через звернення до поліції або суду, щоб кривдник відшкодував усі завдані збитки через вчинення домашнього насильства. Це можуть бути оплата ліків, психолога/гині, виплати у зв’язку з втратою доходу через тимчасову непрацездатність, компенсація пошкодженого майна або особистих речей тощо.

Звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству. 

За загальним правилом отримання допомоги постраждалими особами ґрунтується на їх вільному волевиявленні. Саме постраждала особа визначає, чи бажає вона звертатись до правоохоронних органів і суду.

Тобто постраждалий/-ла має право за власним бажанням звернутись до правоохоронних органів у той момент, коли він або вона вважає це за доцільне та бажає цього. Поліція та суди зобов’язані ефективно та швидко реагувати на звернення потерпілих та розслідувати справу відповідно до їх повноважень. Постраждалий/-ла може звернутись до поліції та суду в тому місті чи населеному пункті де перебуває, незалежно від того, де він/вона зареєстровані або де було вчинено насильство. Потерпілий/-ла має право на будь-якому етапі розгляду справи правоохоронними органами відмовитись від подальшої участі у справі.

Своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням. 

Постраждала особа має право своєчасно отримувати повідомлення про важливі події у своїй справі, зокрема про: застосування до порушника запобіжних та обмежувальних заходів, закриття кримінального провадження, винесення вироку або іншого рішення суду тощо.

Це означає, що поліція та суди зобов’язані систематично інформувати постраждалих про рух справи за їхньою заявою. Наприклад, про проведення слідчих дій, долучення нових доказів, про допити, винесені рішення щодо них та кривдника/-ці. Якщо постраждалу/-лого не інформують, вона/він має право оскаржити такі дії правоохоронців до прокуратури.

Інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Авторка: Софія Корнєєва, експертка з розробки політик із запобігання та протидії гендерно зумовленому та домашньому насильству