«Я боялась, що він не дасть нам поїхати». Постраждала від насильства про втечу, курси фотографії та нове життя

По допомогу Ксенія вирішила звернутися, коли усвідомила, що наступна зустріч із чоловіком може стати для неї смертельною: «У останніх повідомленнях він описував криваві сцени того, що він зробить зі мною. Мені було дуже страшно. Я зробила скриншот із цими повідомленнями та надіслала соціальному працівнику». 

Ксенія – несправжнє ім’я жінки, яка кілька років потерпала від насильства з боку свого колишнього чоловіка. Заручницею нездорових стосунків у сім’ї стала і її трирічна донька. Ми змінили ім’я постраждалої, щоб не наражати їх на небезпеку. 

«Він знущався з мене та моїх близьких — принижував, шантажував, залякував. Потім просив пробачення, казав, що все зміниться, але все починалося знов», – ділиться Ксенія. 

Сьогодні вона розуміє, що вірити подібним обіцянкам кривдника не варто: «Не можна грати у його гру, треба максимально віддалитися. Чим далі – тим краще, тим безпечніше почуваєшся».

До притулку жінка потрапила не одразу. Кілька днів вона жила у страху, що хтось дізнається про місце її перебування і повідомить кривдника. До останнього моменту, вже перебуваючи з донькою в автобусі, вона боялась, що він не дасть їм покинути межі їх населеного пункту.

Ксенія каже, що почувалась спустошено, але перебуваючи у притулку змогла знайти те, що допомогло їй відновитися – курси фотографії та відеомейкінгу. Навчання проходило на базі соціального підприємства – студії візуального контенту, яка відкрита у межах програми Фонду ООН у галузі народонаселення. «Курси стали для мене порятунком тоді, – каже Ксенія. – Навчання тривало з ранку до середини дня. А потім вже не лишалося особливо часу на те, щоб сумувати. Я змогла отямитися. Я повернулась до життя». 

Наприкінці навчання чотирьох студенток взяли на роботу. Ксенія – серед них. Для жінки це стало великою радістю: «Я відчула, що я обрана, що я чогось варта». 

Ксенія зізнається, що завжди була творчою людиною, але не мала можливості розкрити свій потенціал. Вона не могла дозволити собі курси фотографії, а необхідну техніку для роботи – тим паче. Жінка зізнається, що кілька місяців тому і уявити не могла, що її життя може так кардинально змінитися.

Зараз Ксенія працює у студії помічницею фотовідео режисера. У лютому вона самостійно провела дві фотосесії і хоче розвивати свій талант далі. «Якщо порівняти мене у перший день у притулку і зараз, то це дві різні людини. В мене з’явилися нові цілі. Я хочу далі розвиватися як фотографиня, адже ця справа є прибутковою і творчою».

Сьогодні колишній чоловік Ксенії не загрожує ні їй, ні її дочці. Тепер жінка почувається у безпеці та впевнено дивиться у майбутнє: вона любить справу, якою займається, та може фінансово забезпечити себе та свою доньку.