Як написати заяву у поліцію про домашнє насильство?

Звернення до поліції у випадку насильства – це важливий крок не лише для припинення негайної небезпеки, але й для фіксації того, що сталось. Написання заяви про домашнє насильство – це не лише спосіб притягнути кривдників до відповідальності, а й засіб для подальшого отримання необхідної допомоги, наприклад, поселення у притулок, правничу підтримку з представництва у суді та інших послуг.
 

!Вище ви можете завантажити зразок заяви до поліції про вчинення домашнього насильства. Заповнити та подати заяву можна самостійно або звернутися за допомогою до юриста/-ки.

Більше прикладів заяв доступно за посиланням. 

Куди подавати заяву про домашнє насильство?

Заяву можна подати до відділку поліції в тому місті, де ви перебуваєте, навіть якщо домашнє насильство було вчинено в іншому місті.

Що буде після подачі заяви?

Після подачі заяви про домашнє насильство до поліції постраждалий/-ла або той/та, хто подавав заяву, повинні отримати талон-повідомлення про реєстрацію заяви. За заявою постраждалої/-го поліція повинна:

• Розслідувати справу;
• Збирати докази щодо вини кривдника/-ці;
• Встановити ризик повторного вчинення домашнього насильства;
• Забезпечити безпеку постраждалої/-го шляхом:
  • Виписування термінового заборонного припису та ізолювання кривдника/-ці;
  • Доставлення постраждалої до притулку.

Які докази можна долучити до заяви про домашнє насильство?

До заяви до поліції або суду ви можете долучити докази, якщо у вас такі є. Але пам’ятайте, ваша безпека — це найголовніше! Не збирайте докази, якщо є ризик того, що кривдник/-ця може їх знайти. Це може призвести до повторного насильства та загрожувати вашому життю.

Якщо ви розумієте, що ви в безпеці і маєте бажання збирати докази, то до них можна віднести:

• Фото слідів тілесних ушкоджень;
• Свідчення сусідів, третіх людей про те, що вони чули/бачили були свідками насильства, або бачили насильницьку поведінку кривдника/-ці;
• Негативна характеристика кривдника/-ці;
• Свідчення працівників/-ць закладів освіти про наслідки насильства на дитину, зміну її поведінки тощо;
• Висновки психолога/-гині про стан постраждалого/-ї;
• Довідка з роботи про відсутність на роботі, погіршення стану постраждалого/-ї, тимчасову втрату працездатності;
• Довідки про попередні звернення до спеціалізованих служб підтримки;
• Та інше.
   

Пам’ятайте: Ви не самотні. Існує безліч організацій та служб, які готові надати вам підтримку та допомогу. Знайдіть контакти найближчої до вас за посиланням. 

Авторка: Софія Корнєєва, експертка з розробки політик із запобігання та протидії гендерно зумовленому та домашньому насильству