Не «сімейна» справа. Що варто знати про домашнє насильство

Статистика домашнього насильства в Україні постійно зростає. За словами Заступниці міністра внутрішніх справ Катерини Павліченко, цьогоріч кількість звернень щодо насильства у сім’ї зросла на 47% у порівнянні з минулим роком.  Проблема домашнього насильства, на жаль, знайома багатьом жінкам. А в суспільстві досі є стереотипи, що насильство — це «сімейна» справа та «б’є — значить любить». Сьогодні ми розповімо про види домашнього насильства та куди можна звернутися по допомогу.

Насильство — це не лише фізичні побої

Насильство в сім’ї може виглядати по-різному. Протидія домашньому насильству ефективна тоді, коли чітко визначено його вид.  

Загалом виділяють чотири види домашнього насильства:

• Фізичне. Це коли кривдник застосовує свою фізичну силу, щоб завдати шкоди. Наприклад, штовхання, побої, ляпаси, удари. Фізичне насильство — це не лише систематичні побої. Якщо вас хоча б раз ударив член сім’ї, то це привід звернутися по допомогу.

• Сексуальне. Якщо партнерка не давала згоди на будь-які дії сексуального характеру, а кривдник її змушував. Наприклад, зґвалтування, перегляд порно, демонстрація статевих органів, небажані пестощі та примус до проституції. 

• Економічне. Це коли кривдник обмежує постраждалу в матеріальних ресурсах. Наприклад, заборона навчатись, працювати та розпоряджатись коштами чи майном. А також позбавлення їжі, житла та права на лікування.

• Психологічне. Якщо кривдник принижує, обзиває, погрожує та цькує. Він зумисне маніпулює та залякує людину, адже отримує від цього певне задоволення. Такий вид насильства важко довести у суді, а тому постраждалій необхідно збирати докази: скріни повідомлень, відео- та аудіозаписи.

Як виявити домашнє насильство? 

Запобігання домашньому насильству можливе тоді, коли людина розпізнає протиправні дії щодо себе. У цьому випадку буде корисно скористатися правилом: «якщо вам щось здається, то вам не здається». Якщо людина відчуває тиск, маніпуляції та обмеження власної свободи, то це домашнє насильство.  

Куди звертатись по допомогу?

• «Гаряча» лінія поліції 102. Працівники/ці поліції приїдуть на місце виклику та зупинять насильство;
• Урядова лінія 15-47. Оператор/(к)и кол-центру надають психологічну допомогу, фіксують випадок домашнього насильства та формують подальші кроки вирішення проблеми;
• Безкоштовна правова допомога 0 800-213-103. Можна отримати правову консультацію та подальшу допомогу;
• «Гаряча» лінія щодо запобігання  домашньому насильству та торгівлі людьми 0 800 500 335 або 116 123;
• Національна «гаряча» лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 або 116 111.

Важливо! Поліція має право застосувати заходи з запобігання домашньому насильству. Зокрема йдеться про тимчасовий заборонний припис та обмежувальний припис. Ці документи зобов’язують кривдника покинути місце проживання й обірвати усі контакти з постраждалою людиною. При зверненні в поліцію потрібно написати відповідну заяву про необхідність цих заходів. 

Яке покарання чекає на кривдника?

Закон про протидію домашньому насильству передбачає такі види покарання:

1. Громадські роботи (від 150 до 240 годин);
2. Арешт (до 6 місяців);
3. Обмеження волі (до 5 років);
4. Позбавлення волі (до 2 років).

Покарання можуть відрізнятися, залежно від ситуації та обставин. За ґрати кривдника посадять у випадку систематичного насильства або ж насильницьких дій щодо дітей. 

Про домашнє насильство варто повідомляти та говорити. У вчиненні будь-якого виду сімейного насильствал винний лише кривдник.