Чому не треба терпіти зневагу?

Емоційне та психологічне насильство можуть проявлятися в різних формах: зневага, образи, висміювання. У стосунках зневага виявляється через осуд, приниження, критику, знецінення або вживання образливих жартів. Така поведінка не є невинними словами. Це метод, який використовують кривдники для применшення значення своїх партнерів, їх навмисного приниження, роблячи їх неважливими. Це негативно впливає на їхню самооцінку та впевненість.

Зневага, як й інші види насильства, є інструментом контролю. Чим менше людина цінує себе, тим більше вона залежить від того, хто її зневажає, для підтвердження своєї значущості.

Навіть якщо зневажання іноді може бути результатом недбалого жарту чи занадто грубого дражнення, важливо відрізняти це від навмисних образ. Якщо ви почуваєтеся ображеними через коментар чи дію, то ви маєте право висловити своє невдоволення і чекати на щире вибачення. У здорових стосунках партнери поважають та підтримують одне одного, а не свідомо принижують.

Ознаки зневаги

• Підвищення голосу чи крик, щоб спровокувати реакцію.
• Образливі слова: приниження особи, шляхом вживання в їх адресу образливих слів: товстий, потворний, дурний;
• Ігнорування ваших почуттів, неприйняття вашої думки чи невизнання вашого вкладу у сімейні стосунки.
• Приниження або ставлення до вас як до об’єкта глузування, особливо при родині чи друзях.
• Вас сприймають як об’єкт для жартів або образливих коментарів, які вас принижують, з подальшим звинуваченням, що ви вразливі та занадто близько усі ці жарти сприймаєте.
• Посилання на минулі невдачі або помилки як доказ вашої некомпетентності або низького інтелекту.
• Примус погоджуватись з точкою зору кривдника/ці замість можливості висловлювати власні думки.
• Ставлення до вас як до власності або як до особи, яка не має цінності окрім як для сексуального контексту.
• Заперечення зневажання, звинувачення вас у надмірній реакції. Або критика за те, що ви надто багато уваги приділяєте цьому.
• Зменшення серйозності своїх дій чи звинувачення вас у перебільшенні їхньої поведінки.
• Звинувачення вас у навмисному провокуванні агресивної поведінки, запевнення в тому, що насправді кривдник вас кохає і не може жити без вас.

Якщо ви відчуваєте будь-які з цих ознак і сумніваєтеся, чи є це насильством, важливо задати собі наступні питання: 

• Чи боїтеся ви свого партнера/-ку?
• Чи постійно ви обережні у їхній присутності?
• Чи стало зневажання звичайною справою для вас?
• Чи відчуває ваш партнер жаль за завданий вам біль?

У випадку позитивної відповіді на будь-яке з цих питань, важливо усвідомити, що ваш партнер може бути кривдником/-цею. Радимо звернутися до кваліфікованого фахівця у сфері домашнього насильства для обговорення вашої ситуації. Ви також можете перевірити стосунки з партнером/-кою на наявність ознак насильства за допомогою тестування.

Як реагувати на зневагу?

Зневажання чи будь-яка інша форма насильства – це не ваша провина. Ніхто не повинен терпіти приниження чи образи. Ось кілька дій, які ви можете зробити у відповідь:

1. Не відповідати на образи: уникайте відповідей образою на образу, щоб не посилювати конфлікт.

2. Виразити свої емоції: визначте і виразіть емоції, які у вас викликає цей коментар чи дія. Це допоможе вам краще розуміти власні почуття.

3. Чітко висловити незгоду: повідомте партнеру/-ці, що його поведінка вас ображає чи принижує, і чому це неприйнятно.

4. Прийміть вибачення з розумінням: якщо ваш/-а партнер/-ка просить вибачення, прийміть його. Пам’ятайте, що це вибачення не означає дозволу на повторення такої поведінки.

Зневажання не можна ігнорувати як форму насильства. Вербальне насильство часто є попередником фізичного, і може серйозно загрожувати вашому здоров’ю та безпеці. Дослідження показують, що значна частина кривдників, які вдаються до фізичного насильства, також практикують вербальне. Важливо оцінити, чи варті ваші стосунки такого ризику. У здорових стосунках партнери поважають один одного й уникають навмисного завдання болю.

Джерело: The Big Deal about Belittling – domesticshelters.org.