Як зрозуміти чи я в аб’юзивних стосунках?

Якщо ви коли-небудь запитували себе “Чи зазнаю я шкоди?”, водночас намагаючись переконати себе, що відповідь “ні” – ви не самі. Більшості постраждалим від домашнього насильства важко прийняти той факт, що їм завдає шкоди їх партнер або член сім’ї. Багато людей не можуть усвідомити, що вони пережили травму, доки не відокремилися від свого кривдника/-ці.

Усвідомлення того, що людина, якій ви колись довіряли, може маніпулювати, контролювати або заподіяти вам шкоду, і навіть не один раз, а знову і знову – є руйнівним. Але це також необхідний крок для припинення насильства.

Нижче давайте розглянемо різні види насильства і допоможемо вам визначити, чи те, що відбувається з вами, є домашнім насильством.

4 основні види домашнього насильства

Зазвичай виділяють чотири основні види домашнього насильства, хоча вони можуть перетинатися (кривдник/-ця може використовувати більше одного виду одночасно) і поєднуватися, що значно ускладнює розуміння ситуації для постраждалої особи.

Кривдник може використовувати наступні види насильства для контролю над партнером/-кою:

1. Фізичне насильство (удари, штовхани, душіння, використання зброї).
2. Психологічне/Емоційне/Вербальне насильство (обзивання, приниження, переслідування, погрози, ізоляція).
3. Сексуальне насильство (примус до сексуальних контактів).
4. Економічне насильство (контроль над фінансами, перешкоджання мати роботу).

Сварки вважаються насильством?

Пари сваряться, але в здорових, безпечних стосунках вони також слухають одне одного і намагаються вирішити конфлікти. Коли присутній аб’юз, це може виглядати як сварка, але відчувається значно інакше. Якщо ваш партнер/-ка регулярно знецінює вас, змушує вас відчувати страх або залякує і ніколи не просить вибачення за свої вчинки, ви можете зазнавати психологічного насильства

Задайте собі ці питання, щоб розпізнати вербальне насильство:
 

– Чи це відбувається раптово? Вербальний аб’юз може траплятися, навіть коли все інше в стосунках здається нормальним.

– Чи почались емоційні сплески або образи траплятися на публіці, а не тільки за зачиненими дверима? Це може бути ознакою ескалації.

– Чи намагається ваш партнер/-ка принизити вас, коли ви виглядаєте щасливими?

– Чи починають образи відчуватися знайомими?

– Чи зневажає партнер/-ка ваші інтереси?

– Чи уникає партнер/-ка обговорення своїх шкідливих дій після того, як ситуація вляглася?

– Чи все здається нормальним між інцидентами?

– Чи відчуваєте ви себе ізольованими від друзів та сім’ї?

– Чи визначає партнер/-ка події по-іншому, ніж ви їх бачите? Тобто, ви пам’ятаєте, він/вона вибухали від гніву, але інша сторона вказує саме на вас, як на людину, що навмисне почала сварку (це може бути газлайтинг).

– Чи використовує партнер/-ка агресивну мову стосовно вас, наприклад: “Ти такий дурний” чи  “Тобі краще робити, як я сказав”.

Фізичні прояви насильства

Насильство часто є демонстрацією сили та контролю, і це може проявлятися у вигляді фізичного нападу з боку партнера/-ки. Це може виглядати так:

• Удари
• Поштовхи 
• Ляпаси
• Душіння або придушення
• Утримування
• Жбурляння предметів
• Використання зброї проти вас

Нефізичний аб’юз часто переростає у фізичний. Є певні “червоні прапорці”, які можуть попереджати про таку ескалацію – наприклад, кривдник/-ця, який/а не шкодує чи вибачається за попередні агресивні дії, як-от крики чи образи, або який/а продовжує не поважати ваші особисті кордони, чи звинувачує вас у своїх діях.

Кривдник/-ця використовує фізичні напади, щоб залякувати, погрожувати, знецінювати, принижувати, примушувати або змусити постраждалих робити те, що він/вона хоче. Фізичний насильство, як і всі інші типи аб’юзу, ніколи не є виною постраждалих. Навіть якщо ті захищають себе від кривдника/-ці, використовуючи фізичну силу у відповідь, це не аб’юз, а самозахист.

Коли аб’юз не має фізичної форми

Насильство є більш очевидним, коли стає фізичним. Існує явна межа, яку кривдник/-ця перетинає, використовуючи фізичне насильство — таке, як штовхання, удари, душіння. Постраждалі від психологічного насильства, зізнаються, що вони просто чекали на те, що їхній партнер/-ка застосує фізичне насильство проти них, “щоб вони могли бути певними”, що вони зазнали аб’юзу.

Тим не менш, нефізичне насильство, зокрема психологічне чи економічне, може бути не менш руйнівним, ніж фізичні удари. Стан систематичного пригнічення через душевний біль, образи, ізоляцію та страх може залишити невидимі шрами, які травмують людину на все життя. Важливо своєчасно розпізнати попереджувальні знаки такого насильства, щоб встигнути вийти з відносин до того, як ситуація погіршиться.

Задайте собі ці питання, щоб визначити, чи маєте ви справу з психологічним насильством.

Чи ваш партнер/-ка:

– Принижує вас, викличаючи збентеженим або сором?

– Називає вас образливими іменами?

– Ігнорує вас?

– Вимагає знати, де ви перебуваєте кожну хвилину?

– Навмисно принижує вас, часто в присутності інших?

– Погрожує вам?

– Звинувачує вас у “божевіллі”?

– Мало цінує ваші досягнення, прагнення чи плани?

– Звинувачує вас у зраді або виявляє патологічну ревнощі?

– Зраджує вам, а потім звинувачує вас у своїй поведінці?

– Каже вам, що ви ніколи не знайдете когось кращого?

– Постійно вказує на ваші помилки?

– Намагається контролювати, що ви носите?

– Погрожує вам насильством, або шкодою вашим дітям, родині чи тваринам?

Сексуальне насильство – це більше, ніж згвалтування

Може здатися дивним, але не так давно в історії, зґвалтування власної дружини не було заборонено. На щастя, це почало змінюватися з 1970-х років, коли були прийняті закони, що криміналізують шлюбне зґвалтування. В Україні зґвалтування в шлюбі також є кримінальним злочином.

Однак деякі партнери все ще вважають, що секс є чимось, що “їхня половина” їм винна можуть це використовувати. Сексуальне насильство також не обмежується лише зґвалтуванням. Слід розуміти, що ані подружжя, ані партнери, які зустрічаються, не мають права змушувати когось до будь-якої сексуальної дії без їхньої згоди.

Сексуальне насильство може мати різні форми:

– Завершений статевий акт або незавершений статевий акт.

– Дотики або заподіяння болю сексуальним частинам тіла або іншим приватним зонам.

– Сексуальне насильство без фізичного контакту, що включає умисну і небажану демонстрацію образливих зображень (наприклад, коли хтось виконує непристойні дії перед постраждалими або змушує їх дивитись порнографію), словесні сексуальні нападки.

– Заборона постраждалій користуватися контрацепцією з метою вагітності або примус до аборту. Це також відомо як репродуктивне насильство або репродуктивний примус.

– Розповсюдження інтимних зображень партнера/-ки без його/її згоди, навіть якщо згода була надана на момент створення зображення. В Україні це може кваліфікуватись як розповсюдження порнографії.

– Примус партнера/-ки до виконання сексуальних дій при дітях, що є формою інцесту.

– Використання сексуальної безпорадності партнера/-ки, коли він або вона перебувають під дією наркотиків або алкоголю, сплять або непритомні. 

Мій партнер контролює наші фінанси

Контролююча поведінка партнера може бути не тільки пов’язана з фізичним, вербальним, емоційним чи сексуальним насильством, але й проявлятися у формі інших аб’юзивних тактиках, які можуть бути менш очевидними.

Фінансовий аб’юз це коли кривдник/-ця поводиться з грошима та ресурсами у відносинах таким чином:

– Обмежує доступ постраждалої особи до її власних банківських рахунків або кредитних карт

– Встановлює жорстку квоту грошових коштів для партнера/-ки

– Вимагає надання чеків за кожну покупку, щоб контролювати витрати

– Саботує можливості для постраждалих знайти або зберегти роботу

– Забороняє мати власні джерела доходу

– Примушує до подання недостовірних податкових декларацій

– Навмисно псує кредитну історію, щоб підтримувати фінансову залежність від нього/неї

Насильство завжди зростає

Посилення аб’юзу є вибором, який робить кривдник/-ця, коли відчуває, що втрачає контроль над постраждалою особою, або коли хоче послати дуже чіткий сигнал — що саме він/вона має владу у відносинах. Чим довше тривають відносини, тим небезпечніше це стає для особи, яка зазнає насильства, або для дітей. Щоб оцінити рівень небезпеки у конкретній ситуації, може бути корисним пройти цей тест на ознаки насильства у стосунках.

Посилення аб’юзу може проявлятися у наступному:

– Збільшення контролю (партнер/-ка вказує, де можна, а де не можна бувати).

– Застосування погроз (від “Якщо ти це зробиш знову, нам доведеться розійтися” до “Якщо ти це зробиш знову, я тебе вдарю”).

– Фактичне застосування насильства, наприклад, коли кривдник/-ця вперше штовхає.

– Неповага до особистих кордонів.

– Звинувачення у постраждалих у насильстві та уникнення відповідальності за свої вчинки.

– Ізоляція від друзів та родини.

– Придбання зброї як засобу залякування.

– Прояв надмірних ревнощів або параної.

Модель аб’юзу

Кривдники часто, але не завжди, слідують певному шаблону в стосунках. Немає нічого, що б зробила людина, щоб спровокувати насильство, і так само немає нічого, що б людина могла зробити, щоб попередити його. Аб’юз ніколи не є виною того, хто його переживає, і завжди є вибором кривдника/-ці, навіть якщо той/та намагається “звалити” відповідальність на наркотики, алкоголь, психічні захворювання або травми минулого тощо. Існують певні інструменти, що ілюструють цей паттерн — один з них називається “Циклом насильства” або “Циклом аб’юзу”.

Іноді, щоб звільнитись від кривдника, достатньо твердо сформульованої “промови” про розрив відносин. Але частіше аб’юзери не так легко готові відпустити контроль, і для людини, яка переживає насильство, ситуація може стати небезпечною. Коли ви готові розірвати коло насильства, зверніться на гарячу лінію, щоб обговорити свої варіанти дій, сформулювати план безпеки і вирішити, яким найбезпечнішим способом рухатись далі. Тест “Чи є ознаки насильства у стосунках” надасть вам можливість глибше зрозуміти, що таке домашнє насильство та оцінити ваші відносини.

Джерело: Am I Being Abused? – domesticshelters.org.